особина
21представник — а/, ч. 1) кого, чого, від кого – чого, чий, звідки. Особа, що представляє кого , що небудь, діє за чиїмось дорученням, від імені когось, виражаючи чиїсь інтереси. || Виборна особа, що представляє в державних органах інтереси народу чи якоїсь його …
22самець — мця/, ч. Особина чоловічої статі у тварин, комах і т. ін. || Чоловік як носій чоловічих статевих ознак; хтивий, сластолюбний чоловік …
23самиця — і, ж. Особина жіночої статі у тварин, комах і т. ін. || Жінка як носій жіночих статевих ознак; хтива, сластолюбна жінка …
24сцифістома — и, ж. Особина поліпоїдного покоління кишковопорожнинних класу сцифоїдних …
25тополиця — і, ж., спец. Жіноча особина тополі, що дає насіння, коли поруч із нею ростуть чоловічі екземпляри …
26автоматизам — (грч automates што се движи сам) псих особина или способност на организмот да врши одредени дејства несвесно, махинално и без учество на волјат …
27адекватив — (лат adaequare изедначи/изедначува) грам неправилна функција на компаративот на придавка во конструкции со падежот на споредувањето на именка која со своето лексичко значење означува предмет што има највисок степен на дадената особина …
28акциденс — (лат accidens) небитна случајна особина на нешто …
29алотрофија — (грч allos, trophe храна) биол особина на луѓето, животните и бесхлорофилните растенија да не можат да живеат од неоргански соединенија туку им е потребна органска храна …
30амплијатив — (лат ampliativus) многу висок степен на некое својство или на некоја особина (за разлика од суперлатив, највисок степен) …
